Monthly Archives: May 2004

Вона прийде сьогодні надвечір, Коли згасне останній промінь. Чорна шаль їй вкриватиме плечі, Я простягну до неї долоні. У ніжні обійми загорне Чарівна і владна повія. Коханка, що вбрана у чорне Оживить заповітні всі мрії. Їй найтаємніше все оповім – … Continue reading →

Упали додолу тюльпани Із сильних і впевнених рук. Хотілось почути “коханий”, А я виявляється “друг”

Коли снігом мете уночі, Можна почути вітру зітхання. То полоненої стогін душі, Що закута за власним бажанням. Не маючи спокою бродить ночами, Стогін лунає з закутих грудей. Шукає шляхи, що привели б до брами І ключі до закритих дверей. Та … Continue reading →

Щастя не може тривати, щастя – це мить, Що пронизує, жалить труїть. Воно як сірник спалахне і згорить. І лишиться нам пам’ятати Вогонь, що так душу опік І нової нагоди чекати, Що надія у серці – жаринка нетлінна Враз займеться … Continue reading →