Лежу на спині,
Заклавши руки за голову
Дивлюся у темряву
Там тіні танцюють у тюлі прозорому.
Годинник іде,
Вибухаючи кожним ударом
Кричить тишина
Бо одна і не може знайти собі пари.
Час помер,
В тишині між ударами
Надії живуть
Хоч і стали блідими примарами.
